З ділових ЗМІ

Урядовий Кур'єр // Даля Грібаускайте отримала триметровий прапор України
Днями українська делегація громадськості і волонтерів зустрілася з Президентом…
УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ
Ваш надійний партнер

Оцінка «новацій» останніх місяців щодо малого та середнього бізнесу

Микола:
02.02.2017

Хотілось би почути комплексну оцінку «новацій» останніх місяців щодо малого та середнього бізнесу.
Оцінка «новацій» останніх місяців щодо малого та середнього бізнесу
Відповідає віце-президент УСПП Юлія Дроговоз:

Бути в Україні роботодавцем стає всі більш невигідно

Загальноекономічна ситуація в країні, відсутність стимулів до відкриття та ведення власної справи, дорогі кредитні та інші ресурси, скорочення внутрішнього ринку товарів та послуг заважають розвитку малого бізнесу та середнього бізнесу в Україні. Невирішеність ключових проблем МСБ – відсутність державної програми розвитку МСБ, введення додаткового фіскального навантаження, надлишкову зарегульованість,  нескінченні  втручання держави у господарську діяльність підприємців – призводить до згортання підприємництва.  Бути самозайнятим або роботодавцем  в Україні стає все більш невигідно.

Основними проблемами залишаються вкрай складні умови для відкриття і ведення своєї справи, відсутність доступного кредитування, а також низька платоспроможність людей. Народ все більше зубожіє –  за межею бідності живе понад 80 % населення України.

На сьогоднішній день вкрай важливою становиться зміна пріоритетів та переорієнтування економічного вектору на підтримку внутрішнього виробника, розвиток та підтримку малого та середнього бізнесу, створення нових робочих місць.

Розвиток малого та середнього бізнесу має стати одним з пріоритетних напрямів державної політики, що потребує,  в першу чергу, змінити акценти у поводженні з бізнесом. Представників МСБ слід розглядати як  інвесторів, які потребують сприятливих умов та поважного до себе ставлення. Необхідно відновлення довіри бізнесу до держави, гарантування дотримання прав власності, забезпечення  фінансової підтримки як на старті, так і на етапі розвитку, повну свободу підприємництва, зменшення податкового навантаження, запобігання монополізації ринків великими компаніями, забезпечення балансу інтересів великого і малого бізнесу.

На виконання Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», схваленої Указом Президента України  12.01. 2015 р., та Плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, затвердженого розпорядженням КМУ  27.05. 2016 р.,  Міністерством економічного розвитку та торгівлі України розроблений та оприлюднений проект розпорядження КМУ  «Про схвалення Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року». Стратегія декларує створення сприятливих умов для відкриття, ведення і зростання бізнесу та розкриття потенціалу підприємництва. Хоча документ ще обговорюється,  уряд вже приступив до його  «виконання» – здійснені кроки не лише ставлять під сумнів можливість досягнення добрих результатів, але й наносять руйнівного удару по розвитку малого та середнього бізнесу.

Наприкінці 2016 року Урядом та парламентом було прийнято низьку рішень,  які спричинили масове закриття ФОПів  та малих підприємств, скорочення робочих місць, зростання тіньового сектору економіки, збільшення міграційних настроїв серед населення.

Такими кроками стали:

  1. Незабезпечене показниками економічного зростання збільшення розміру мінімальної заробітної плати до 3 200 грн.
  2. Збільшення податкового навантаження на бізнес. Поширення обов’язку сплати ЄСВ на ФОПів, що, перебуваючи на загальній системі оподаткування, не мають доходів від своєї підприємницької діяльності або не мають постійних доходів (зокрема, що здійснюють сезонні види діяльності або мають такі доходи час від часу).
  3. Запровадження неадекватно великих фінансових санкцій за порушення законодавства про працю, порушення принципу справедливості у сфері адміністративної відповідальності.
  4. Надання необмежених повноважень Державній інспекції України з питань праці при здійсненні перевірок, порушення балансу прав та обов’язків роботодавців, засад трьохстороннього діалогу між державою, представниками роботодавців та профспілок.  
  5. Запровадження норми щодо поширення сфери застосування РРО на продаж фізичними особами-підприємцями технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Додамо до цього загрози щодо майбутнього спрощеної системи оподаткування та єдиного податку, яке спричинили рекомендації з  проекту нової версії Меморандуму про співробітництво між Україною та МВФ.  Не додають оптимізму малим підприємцям такі акції місцевої влади, як «бульдозерні війни», які прокотилися наприкінці 2016р. столицею України.

 

Щодо збільшення місячного розміру мінімальної заробітної плати:

Підвищення розміру мінімалки вдвічі за  відсутності реформ та реальних кроків, які б сприяли економічному зростанню України, означає перекладання функцій держави з забезпечення сталого розвитку та зростання добробуту населення на плечі малого та середнього бізнесу, який давно вже позбавлений стимулів  дати собі раду. Не в змозі  виконати таке підвищення, він  буде змушений ще більше ховатися  в тінь, скорочувати працівників або згортати свою діяльність.

Зростання ВВП на 2017 рік прогнозується на рівні 1 %, що не дає підстав для інших джерел забезпечення зростання мінімальної заробітної плати, ніж додаткові ресурси суб’єктів господарювання. 

Таким чином, підвищення розміру мінімальної заробітної плати в першу чергу завдасть руйнівного удару по малому та середньому бізнесу – саме на нього держава вирішила перекласти  основний тягар додаткового наповнення бюджету та забезпечення відповідних видатків.  

Порушення структури розподілу вартості ВВП між державою, населенням та суб’єктами господарювання за рахунок збільшення податкового навантаження на бізнес змушує останній  шукати шляхи мінімізації  через тіньовий сектор економіки або корупційні «преференції». Якщо не враховувати цей  фактор, слід чекати  порушення  структури споживання в Україні, відсутність  економічного розвитку,  посилення  монополізації ринків,  звуження  горизонтальних зв’язків між суб’єктами господарювання. Будемо чесними – все це дає підстави зростання  протестних настрої серед представників  малого бізнесу.

Зростання податкового навантаження відображене в наступній таблиці.

Платники податків

Види податків та зборів

Податкове навантаження в 2016 році

Податкове навантаження в 2017 році

Різниця

ФОП 1 групи єдиного податку

Єдиний податок

137,80 грн. в місяць

160 грн. в місяць

22,20 грн.

ЄСВ

352 грн. за грудень 2016 року

352 грн. (до травня)

-

ФОП 2 групи єдиного податку

Єдиний податок

275,60 грн. за місяць

640 грн. за місяць

364,40 грн.

ЄСВ

352 грн. за грудень 2016 року

704 грн. за місяць

352 грн.

ФОП 3 групи єдиного податку

Єдиний податок

3-5 % від доходу

3-5 % від доходу

-

ЄСВ

352 грн. за грудень 2016 року

704 грн. за місяць

352 грн.

ФОП на загальній системі

ПДФО, ЄСВ

в залежності від отриманого доходу

мінімум 704 грн. (в тому числі за відсутності доходу),

 

при цьому надане звільнення від ЄСВ для пенсіонерів за віком та інвалідів

704 грн.

Фізичні та юридичні особи

Податок на нерухоме майно

41,34 грн. за 1 кв. м.

48,00 грн. за 1 кв. м.

6,66 грн. за 1 кв. м.

 

За даними сервісу моніторингу реєстраційних даних українських компаній OpenDataBot, станом на 27.01.2017 року кількість ФОПів, що припинили свою діяльність, досягла майже 214 тис. Кількість зареєстрованих підприємців впала з 2  до  1, 8  мільйонів осіб.  Найбільше «очистилися» від  підприємців  м. Київ,  Київська,  Харківська,  Дніпропетровська,  Львівська області. Більш всього кількість підприємців, за даними OpenDataBot, скоротилася в роздрібній та оптовій торгівлі, складському  господарстві, транспорті.

  Щодо запровадження неадекватно великих фінансових санкцій за порушення законодавства про працю, порушення принципу справедливості у сфері адміністративної відповідальності.

З 2017 року Законом про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 1774-VIII від 06.12. 2016р.  (далі – «Закон») встановлені нові види порушень законодавства про працю з колосальними штрафами для роботодавців. Так, Законом доповнено Кодекс законів про працю, а саме статтю 265, якою встановлюється фінансова відповідальність для роботодавців – юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців:

Види фінансової відповідальності

Сума штрафу

Недопуск державного інспектора праці до перевірки, коли вона здійснюється з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами, виплати заробітної плати без нарахування і сплати єдиного внеску (виплата зарплати у конверті);

100 мінімальних зарплат (320 000 грн.)

За кожного працівника, щодо якого скоєно порушення:

- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи за повний робочий час, встановлений на підприємстві (тобто людина офіційно має працювати 4 години, але за фактом працює 8 годин);

- виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків;

- порушення встановлених термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць;

- виплати не в повному обсязі.

30 мінімальних зарплат (96 000 грн.)

За кожного працівника при недотриманні мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, якщо не сплатити роботи у нічний час, роботу у вихідний або святковий день, понаднормову роботу тощо).

10 мінімальних зарплат (32 000 грн.)

- За порушення встановлених термінів виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплату не в повному обсязі;

- За недопуск інспекторів до перевірки, крім випадку, коли темою перевірки є не оформлення трудових договорів з працівниками та виплата зарплати у конверті.

3 мінімальні зарплати

(9 600 грн.)

За порушення інших вимог трудового законодавства, крім зазначених вище. До цього виду штрафу відноситься і штраф за неподання або несвоєчасне подання повідомлення про прийняття працівника на роботу.

1 мінімальна зарплата

(3 200 грн.)

 

Коментарі до цієї таблиці, як кажуть, зайві. Держава поводиться з підприємцями  методами грубої поліцейщини, вона продовжує «кошмарити» бізнес (хоча раніше високопосадовці закликали цього не робити), здійснює заходи, які взагалі знаходяться за межами здорового глузду – як наприклад, таке правопорушення, як перешкоди  інспектору до перевірки, може каратися штрафом до  $ 12 тис, що для малого бізнесу взагалі не сумісно  з продовженням діяльності?

Саме тому ділова спільнота активно підтримує  зареєстрований в ВРУ О.Продан законопроект № 5711 від 25.01.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства», яким передбачено:

- встановлення адміністративної відповідальності за порушення в сфері трудових відносин в Кодексі України про адміністративні правопорушення без дублювання в Кодексі законів про працю України;

- встановлення санкцій за порушення законодавства про працю в Кодексі України про адміністративні правопорушення, Кримінальному кодексі України та Кодексі законів про працю України у розмірах, співставних із санкціями за інші порушення законодавства та в таких, які не призводитимуть до  скорочення робочих місць та тінізації економіки;

- встановлення відповідальності роботодавця за порушення строків виплати або виплату не в повному обсязі заробітної плати та інших виплат, передбачених законодавством, перед працівником, права якого порушено;

- відміну відповідальності за недопущення до незаконної перевірки з питань додержання законодавства про працю тощо.

Щодо надання необмежених повноважень при здійсненні перевірок Державної інспекції України з питань праці, порушення балансу прав та обов’язків роботодавців, порушення засад трьохстороннього діалогу між державою, представниками роботодавців та профспілок (поки що на рівні проектів постанов КМУ)

На сьогоднішній день оприлюднено проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статей 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в якому частина повноважень державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення передається органам місцевого самоврядування. Документом встановлюються додаткові повноваження безперешкодно, без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб та фізичних осіб, які використовують найману працю, а також до суб’єктів господарювання, що провадять діяльність з надання послуг із посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця тощо. Крім того,  вносяться зміни до постанов Кабінету Міністрів України, встановлюється порядок здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства, а саме:

- проект  Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;

- проект Методичних рекомендацій щодо забезпечення здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад повноважень, передбачених частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

При цьому названі  проекти регуляторних актів не відповідають вимогам Закону України від 05.04.2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (зокрема, статті 10), Конвенції 1947 року «Про інспекцію праці» № 81 та Конвенції 1969 року «Про інспекцію праці в сільському господарстві» № 129, порушують баланс прав та обов’язків суб’єктів господарювання та контролюючих органів.

Такі  пропозиції внесені без консультацій з роботодавцями, профспілками в форматі соціального діалогу,  всебічного обговорення в професійних колах.  

Отже, намагаючись будь-яким чином  наповнити бюджет, уряд сам завів себе в глухий кут. Замість заходів, які стимулюють економіку, розвиток, створення нових робочих місць, маємо посилення тиску, яке не просто погіршує ситуацію для  бізнесу, а ставить його виживання під загрозу.

Саме тому ділова спільнота  вимагає:

  1. Перегляду розміру мінімальної заробітної плати з огляду на економічну ситуацію в Україні.
  2. Скасування обов’язку сплачувати ЄСВ фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування, що не отримують доходів.
  3.  Прийняття проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства» (№ 5711).
  4. Повернення на доопрацювання проекту постанови КМУ «Деякі питання реалізації статей 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з додатками.
  5. Створення міжвідомчої робочої групи з доопрацювання проекту постанови КМУ із залучення всіх партнерів з соціального діалогу, громадських організацій та асоціацій, експертів в галузі трудового права.
  6. Доопрацювання Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року із залученням громадських організацій та об’єднань малого та середнього бізнесу.

Kомментарiв (0)




Дозволені теги: <b><i><br>Додати новий коментар:


5 причин стати членом УСПП

  • Члени УСПП можуть брати участь у вдосконаленні нормативно-правової бази бізнес-діяльності, запобігти впровадженню антипідприємницьких норм та правил.
  • Вам допоможуть налагодити стосунки з банківськими, науковими установами, виробничими, консалтинговими компаніями для розвитку власного бізнесу, запропонують новий перспективний напрямок діяльності на стику галузей.
  • Члени УСПП можуть брати участь у роботі міжнародних бізнес-форумів, діяльності двосторонніх міжурядових комісій.
  • УСПП пропонує своїм членам систему корпоративної безпеки, яка допоможе у випадку суперечок з недобросовісними партнерами та рейдерами, захистить від бюрократичного тиску та свавілля.
  • Ви увійдете в атмосферу соціально відповідального бізнесу, зможете усвідомити необхідність позитивного впливу вашої компанії на суспільство та навколишнє середовище.