З ділових ЗМІ

Дзеркало тижня. Україна // Без людей немає майбутнього
Анатолій Кінах президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій…
ICTV Факти // Кінах: Аграрній Україні 40 млн людей не потрібні. Тому або консолідуємося, або…
Лише консолідація і адекватна стратегія може врятувати Україну від депопуляції…
УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ
Ваш надійний партнер

Аналіз сучасного соціально-економічного стану України та затвердження Платформи економічного патріотизму

27.11.2017 10:11
Аналіз сучасного соціально-економічного стану України та затвердження Платформи економічного патріотизму

Аналіз сучасного соціально-економічного стану України та затвердження Платформи економічного патріотизму(на основі виступу на ХV позачерговому з’їзді УСПП 10 листопада)

Наша країна переживає непростий період. Часткове покращення соціально-економічних показників протягом останніх місяців  не містить ознак незворотного виходу на траєкторію стійкого зростання після тривалого етапу економічної рецесії. Реальний валовий внутрішній продукт у III кварталі 2017 р. порівняно з попереднім кварталом(з урахуванням сезонного фактору) збільшився лише на 0,2 %.  

За даними Світового банку обсяг ВВП у 2016 р.  порівняно з 2010 р. скоротився в Україні на 42,74 млрд. дол. і становив всього 68,6% від рівня 2010 р.   За цей же період частка валової доданої вартості промисловості відносно ВВП зменшилась з 29% (2010 р.) до 27% (2016 р.), сфери послуг – з 62% до 59%, лише  сільського господарства збільшилась з 8% до 14% відповідно.

Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 74,3% загального обсягу.

У першому півріччі 2017р. в економіку України іноземними інвесторами із 75 країн світу вкладено лише 711,2 млн.дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу). За 2016 рік цей показник становив 4405,8 млн.дол. 

Обсяг експорту товарів та послуг України за 9 місяців 2017р. становив 38079,7 млн.дол. США, імпорту – 39284,9 млн.дол. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало  1205,2 млн.дол. (за 9 місяців 2016 р. позитивне – 606,7 млн.дол.). Зрозуміло, що ці цифри свідчать про стагнацію, про ріст  мови не йде.  

Проблеми, які постали перед нами, можна вирішити лише на основі для командної роботи та консолідованих дій представників влади і бізнесу,  структурованого громадянського суспільства. Останнє в Україні поступово розвивається, набуває більшої активності,  і це надає нам  впевненості,  що напрацьовані нами конструктивні, позитивні сценарії будуть втілені в життя. Хочу привернути вашу увагу на принципову позицію, яка винесена в заголовок базового документу нашого з’їзду, яка запропонована державі і інститутам влади науковою спільнотою,  експертами, промисловцями.  Це економічний патріотизм.

Чому ми вимушені концентрувати на цьому увагу? Нажаль, є  дуже багато прикладів в діяльності і державних структур,  і конкретних відповідальних виконавців, коли цей вирішальний з точки зору національних інтересів  принцип  втрачається, коли  відчувається гострий дефіцит відповідальності щодо  створення сприятливих умов для економіки, розуміння цінності робочого місця, необхідності формувати майбутнє України  на основі величезного потенціалу, який існує  в Україні і який визнає весь світ.

Так, в країні домінує масовий  імпорт,  хоча є  всі умови для виробництва аналогічної конкурентоспроможної  продукції  в своїй державі. Ці тенденції за останній період набрали загрозливих масштабів. Спостерігається масовий імпорт мінеральних добрив, коли хімічна галузь практично стоїть.  Оновлення рухомого складу Укрзалізниці відбувається не за рахунок потужного вітчизняного  транспортного машинобудування,  а через  закупівлі секонд-хенду в державах ЄС. Столиця закуповує першу партію трамваїв не у Львові, де українськими розробниками вже збудований і зроблений чудовий  сучасний трамвай з локалізацією виробництва  більше 60%, а  за кордоном.

Аналогічні в приклади  сільськогосподарському машинобудуванні, легкій промисловості тощо.  Промисловці і підприємці за  міжнародну  співпрацю, однак  вони розуміють – вона має бути виваженою, оскільки за таких умов  фінансуються робочі місця за кордоном, поповнюються  закордонні бюджети. А в себе що залишається? Як створювати робочі місця і наповнювати бюджети в Україні? Тому наш  висновок такий:  можна бути кваліфікованим фахівцем, але без розуміння економічного патріотизму не буде  результатів розвитку економіки, зростання добробуту людей. І ми будемо цю тему загострювати, при необхідності переходячи на персоналії.

Вважаю за необхідне наголосити, що всі матеріали, вся аналітика нашого з’їзду  взяті з офіційних джерел –  як міжнародних (ООН,  структури ЄС, СБ), так і з офіційних українських. Наші висновки і пропозиції максимально деполітизовані. І вони в першу чергу спрямовані на пошук шляхів  вирішення проблем. Мова йде про державу, про економіку, по чесну високопрофесійну системну діагностику як основу для прийняття ефективних рішень.

Одна із найважливіших  тем, яку б ми хотіли сьогодні оголосити,  це вимога припинити переможні реляції на всіх рівнях про стабілізацію і економічне зростання. Безумовно,  ми маємо деякий плюс, це  є позитивне,  за цим велика праця всього українського народу. Але ми повинні формувати умови подальшого сталого розвитку, робити так, щоб люди відчували зростання якісті життя в цілому. Однак прогнозний показник ВВП України в поточному році – 1,8%-2%. На фоні падіння в 2014-2015 рр 17% це лише консервація кризи,  консервація бідності, це стагнація. Вже  наші міжнародні партнери кажуть – не йдіть в цю пастку, за рахунок ефективної політики, інвестицій робіть все,  щоб забезпечити хоча б 7-8%.  Якраз на це спрямовані наші невідкладні заходи, тут полягають інтереси держави.

Ще одна найважливіша проблема, яка має пряме відношення до бізнес-клімату –  це покращення системи державного управління, зростання ефективності державного менеджменту, професіоналізму можновладців в міністерствах та відомствах. Інколи кажуть, що ми стали державою виконуючих обов’язки. Ну як можна,  щоб більше року не був призначений міністр охорони здоров’я, керівник державної фіскальної служби, НБУ, фонду державного майна, рахункової палати,  державної служби зайнятості.  Не будемо говорити  про велику кількість державних корпорацій,  починаючи з Укрзалізниці. Ми розуміємо,  що чесна професійна людина буде працювати і в статусі виконуючого обов’язки, але йдеться не просто про поточну роботу – про розробку  стратегії за кожним напрямком. Крім того, якщо людина не впевнена в своїй посаді, це негативно впливає на ефективність її роботи. Було багато пропозицій щодо  закону про державну службу,  конкурсів тощо, але, нажаль, в  кадровій політиці по-старому домінують такі принципи, як особиста відданість, метушня навколо ресурсів, партійні квоти. Такі фактори, як досвід, знання, державницькі позиції часто- густо залишаються поза увагою. Це необхідно виправляти, від кадрів залежить можливість держави вирішувати не тільки  внутрішні, але і зовнішні проблеми,  створювати умови для сталого розвитку. 

Вперше ми вимушені детально і системно сформулювати пропозиції з приводу демографічної ситуації та  безпрецедентних масштабів трудової міграції. Демографічна ситуація дуже залежить від медицини. Буквально два дні тому ми  зустрічалися з міністрами,  в тому числі з прем’єр-міністром, і розмовляли на цю тему в комплексі.  Я почув дивні речи: дехто з розробників проголосованого закону вважає, що це і є медична реформа в комплексі. Про те, що має бути   державна програма з нормативною частиною, розрахована на роки, з етапами, ресурсами, прогнозами показників, наслідками для здоров’я людей, включаючи обов’язковий фактор платоспроможності населення, який має принципове значення для громадян бідної країни, –  мови немає.  Домовилися,  що створимо спеціальну координаційно-експертну групу з залученням фахівців  з тим,  щоб хоча би наздоганяючи,  відпрацьовувати медичну реформу в Україні.  

Вимушений довести, що  Всесвітня організація охорони здоров’я вносить Україну в п’ятірку держав з самою високою динамікою скорочення населення. Наша офіційна статистика за 8 місяців поточного року показує скорочення чисельності на рівні  139,6 тис. За рік набереться мінімум  200 тис. Це скільки, скільки мешкає у  Луцьку або в Тернополі, в двох  Ужгородах тощо.  З 2001 року ми не провели жодного перепису населення,  хоча по стандартам ООН він має  проходити  мінімум раз в 10 років. Ми не готуємо щорічну доповідь про стан здоров’я населення, хоча цього вимагає наше законодавство. Саме такі дослідження  повинні передувати реформі, хіба ні?

До  цього додається безпрецедентна трудова міграція. Сусідні держави вирішують свої проблеми, ми не можемо на них ображатися. Сьогодні в Польщі, офіційна цифра, 1,370 млн українців, неофіційна –  до 2 млн. Середній вік українців-чоловіків, які працюють в Польщі, –  34-35 років. Ми повинні підготувати спеціальне засідання уряду,  на якому комплексно розглянуться стан справ з трудовими ресурсами, збереженням і розвитком трудового потенціалу, станом системи профтехосвіти, умовами ринку праці. Міграційну політику необхідно призводити до сучасних вимог, бо, наприклад,  Польща зараз готує зміни до стратегії міграційної політики, за їх розрахунками, їм необхідно ще мінімум 4-5 млн трудових мігрантів на середньостроковий період. Ми розуміємо, звідки вони їх чекають.  До нас приходять інвестори з чудовими проектами – на Житомирщину, на західну Україну, і не можуть набрати  50-100 кваліфікованих робочих для відкриття нового виробництва,  усі виїхали чи їх просто не готують. Це необхідно розглядати як дуже серйозне питання на державному рівні, без політизації, без спроб використовувати для якихось рейтингів, а як загальнонаціональну проблему,  від якої залежить наше теперішнє і майбутнє.

Наступне  пріоритетне питання бізнес-клімату –  доступ до фінансових ресурсів. Нажаль,  кредитна система не перший рік практично не працює. Не так давно Національний банк знову підвищив облікову ставку, в річному вимірі вона має 13,5%. В комерційних вона від 27 % і вище. На таких умовах не тільки розвиток, поповнення обігових коштів неможливе. Таке  питання треба вирішувати чітко, на основі консолідованих дій уряду, НБУ,  там, де необхідно, парламенту. В  контексті  дуже різкого падіння прямих інвестицій в Україну це дуже серьозно. Дозволю собі дві цифри. В  минулому році надійшло  4,4 млрд доларів інвестицій, з яких 2,8 млрд пішло на  рефінансування банків, в цьому році надійшло лише… 711 млн. Спроба вирішувати усі економічні проблеми  за рахунок зростання  державного боргу, не працюючи над ефективністю економіки, це тупик. Недавно ми розмістили євробонди на суму 3 млрд дол. на 15 років, умови – 7,375% річних. Дефолтна Греція в цьому же році розмістила під 4,6%, Ірак – 6,7%, Таджикистан 7,1%, у нас вийшли самі дорогі. За такими щорічно ми повинні сплачувати мінімум 220 млн доларів,  в 31-32 роках треба виплатити основну суму кредиту, а в сумі з урахуванням відсотків це 23 млрд дол. Їх  будуть платити і наші діти, і наші внуки. І це ще можна було би ще зрозуміти, коли б  в державі існували серйозні програми розвитку, які б працювали на майбутні покоління. Нажаль, частка на дефіцит бюджету, часка на виконання поточних державних зобов’язань – так використовуються міжнародні запозичення, безкінечно збільшуючи наш борг.

Тому наш висновок такий: не можна  перетворювати кожен транш МВФ в національне свято. Необхідно чітко зрозуміти,  що вихід з державної заборгованості знаходиться в площині  ефективності і конкурентоспроможності  економіки. Розраховуватися за борги за рахунок нових  – це переддень катастрофи, яку ми готуємо наступним  поколінням. Необхідно поступово виходити з цього стану,  спираючись на ефективність і конкурентоспроможність  економіки.

Що відбувається на внутрішньому фінансовому ринку? Банки цікавляться лише  депозитними сертифікатами. Держава в свою чергу розміщує внутрішні облігації внутрішнього займу. Для чого інвестору або банку ризикувати з кредитуванням  якогось  проекту,  долати бюрократичні  перепони, корупцію, коли є  депозитні сертифікати національного банку чи державні облігації? Він  тільки чекає відповідної дати, щоб отримати  відсотки на рахунок. Система існує сама по собі, економіка – сама по собі. Паралельно на рахунках державного казначейства, місцевих бюджетів десятки мільярдів гривень не працюють, бо немає системи, програм, бачення перспективи. Ми проаналізували діяльність місцевих бюджетів, які в зв’язку з децентралізацією отримали додаткові ресурси, і з’ясували –  вони тримають їх  на депозитах. Бо так спокійніше. А поруч вмирає знекровлена економіка.

Зараз є домовленість з прем’єр-міністром, що в найближчі терміни буде проведено  спільне засідання КМУ, НБУ, експертів, представників організації асоціації бізнесу для вирішення зазначених проблем – поступово,  крок за кроком.  Тут є дуже багато інших чинників. Наприклад,  Україна – одна із небагатьох держав,  яка в своєму законодавстві має заборону використовувати рефінансування НБУ на фінансування конкретних програм. Це нонсенс, таку ситуацію треба міняти.

Нас дуже турбує міграція бізнесу. Це пов’язано з спроможністю  України захистити  право приватної власності, право інвестора, акціонера за  принципом рівності всіх перед законом. Останній рейтинг за показником захисту  права приватної власності: з 137 держав, які були досліджені,  Україна посідає  128 місце. Це наслідок корупції, недосконалої правової системи.  Коли ми повертаємося до тих євробондів, за які будуть розраховуватися наші діти і внуки, ми повинні розуміти  – це плата за те,  що не зроблено в контексті створення довіри до України з боку інвесторів.

Ми будемо радитися  з прем’єр-міністром, з усіма правоохоронними органами з питань  рейдерства і всього,  що стосується захисту прав власника і інвестора, корпоративних прав.  Створені  міжвідомча комісія при уряді, її очолює перший віце-прем’єр міністр, створена спеціальна група в Мінюсті по контролю за реєстрами, реєстрацією об’єктів нерухомості. Важливо, щоб вони ефективно працювали. Будемо шукати спільні дії разом з урядом, з правоохоронною системою, щоб виправляти становище. Інвестори нам кажуть, ми можемо адаптуватися до ваших ставок податків, але  приватний інвестор ніколи не погодиться з відсутністю гарантованого захисту.  Це одне з центральних питань в контексті інвестиційного клімату. В минулому році сусідня Білорусь отримала в реальний сектор економіки 5,3 млрд дол. інвестицій, Україна за винятком рефінансування в  комерційні банки –  1,7 – 1,8 млрд дол максимум. Зрівняйте масштаби.

Питання  промислової політики, загрози деіндустріалізації держави з сировинною складовою економіки. У нас була дискусія  з європейцями,  згадували, що коли після Другої світової війни переможці думали, як нагодувати Європу та  відновити економіку, то спочатку по відношенню  до Німеччини був відпрацьований так званий план Моргентау, який передбачав створення аграрної держави, щоб вона не загрожувала в майбутньому стабільності і безпеці в світі. Але коли прорахували цей план, то виявили,  що для цього необхідно максимум 15 мільйонів німців. Ось про що треба замислитися, коли йдеться про трудову міграцію. Сировинна структура економіки на фоні  великої  динаміки  скорочення чисельності населення позбавляють країну заможного і щасливого майбутнього. Коли ми кажемо про промислову політику, про необхідність підсилення індустріального, інноваційного розвитку, ми говоримо  не тільки про показники конкурентоспроможності – про  місце держави в світі, її майбутнє, долю всього українського народу. Зараз  і в УСПП, і в Антикризовій раді громадських організацій, і в    Національному комітеті розвитку промисловості, який очолює прем’єр-міністр, ми працюємо над серйозними програмами – стратегією промислового розвитку, програмами розвитку малого  бізнесу тощо. Але динаміка роботи нас не влаштовує,  нам необхідно прискорюватися,  бо йдуть незворотні процеси, як кажуть науковці,  точок неповернення з’являється все більше і більше.

Першого вересня ц.р. відбулася історична подія –  Угода про асоціацію України та ЄС ( економічна та  політична частина) набула  чинності. Коли ми досліджуємо,  як  проходили  періоди адаптації  держави Східної Європи, Балтії –  це  було на основі конкретних програм, зміни  стандартів, регламентів, модернізації економіки. Особливо яскравий приклад – це Польща, яка по масштабам дуже наближена до України. Недавно відбулося  засідання президії Національної академії наук України, максимально деполітизованого органу, який заслухав спеціальну доповідь про те, що Україна зриває свої зобов’язання по угоді з ЄС,  починаючи з адаптації законодавства. Адаптація до стандартів, технічних регламентів ЄС – це не переклад з англійської на українську, це модернізація економіки, якість, безпека продукції, кваліфіковані фахівці, лабораторії, сертифікація тощо.  А мова йде про продукцію з високою доданою вартістю… Цій темі ми будемо приділяти дуже серйозну увагу.

Я вдячний зусиллям наших колег з Литви по так званому «плану Маршала», але ми вважаємо, що не можна безкінечно ходити по світу  з простягнутою рукою і просити, дайте нам ще кілька мільярдів. Сьогодні Україні перш за все необхідні системні інституційні зміни, починаючи з якості  системи державної влади і завершуючи конкретними заходами за всіма  напрямками бізнес-клімату, фіскальної системи, інвестиційного клімату.  Саме тут потрібна  синергія українського народу  і наших міжнародних партнерів. Я дуже вдячний Асоціації платників податків, ми  будемо підтримувати оподаткування по принципу виведеного капіталу,  наведення порядку в системі ПДВ, зниження адміністративного тиску на бізнес,  адаптацію фіскальної системи до сучасних стандартів.

Ситуація з державними закупівлями. Як відомо, в цій сфері знаходяться сотні мільярдів гривень центральних і місцевих бюджетів. Парламент прийняв дуже важливе рішення, яке дає можливість вести моніторинг проведення тендерів, конкурсів.  На жаль,  незважаючи на позитиви  системи Prozorro, держзакупівлі залишаються корумпованими. Так, фінансовий план Укрзалізниці передбачав на цей рік порядку 16 млрд. грн. капітальних вкладень на оновлення рухомого складу,  капітальні ремонти, модернізацію тощо. Однак абсолютна більшість тендерів зірвана, освоєно близько  2 млрд. Технологічно до кінця року заплановані  кошти витратити вже неможливо. Так звані «фірми-прокладки», всі реквізити яких відомі, а статутний капітал не перевищує 5 тис грн., навмисно зривають тендери, щоб самим опановувати  фінансові потоки державних монополій.

Від промисловців, роботодавців, Ради підприємців направлені звернення  президенту, уряду, генеральному прокурору, в службу безпеки. Реакції  немає. Цю тему треба брати під дуже серйозний контроль.

Всі держави вміють захищати свої інтереси, кожний долар, кожне євро сплачених податків максимально спрямовуються в економіку, в створення нових робочих місць, в добробут населення. І нам необхідно також поступово удосконалюючи законодавство,  змінювати ситуацію, піднімати економіку. Фізичний знос основних фондів в  промисловості добігає  60-70%,  в Укрзалізниці локомотиви зношені на 92%, пасажирські вагони на 83%. Ми що,  підемо по принципу масового імпорту? Необхідні серйозні програми локалізації, імпортозаміщення, пошуку інвестицій. Треба робити все,  щоб кінцевий  продукт з високою доданою вартістю  формувався на українській землі.

 В Україні необхідно розробляти і виконувати власну національну програму стратегію модернізації, трансформації, розвитку.  Ніякими запозичаннями наші проблеми  не вирішити, якщо у нас не буде зростання конкурентоспроможності. Тільки наш розум, наша воля і наша праця на основі консолідації громадянського суспільства забезпечать успіх. Саме це й передбачає  Платформа економічного патріотизму.  

5 причин стати членом УСПП

  • Члени УСПП можуть брати участь у вдосконаленні нормативно-правової бази бізнес-діяльності, запобігти впровадженню антипідприємницьких норм та правил.
  • Вам допоможуть налагодити стосунки з банківськими, науковими установами, виробничими, консалтинговими компаніями для розвитку власного бізнесу, запропонують новий перспективний напрямок діяльності на стику галузей.
  • Члени УСПП можуть брати участь у роботі міжнародних бізнес-форумів, діяльності двосторонніх міжурядових комісій.
  • УСПП пропонує своїм членам систему корпоративної безпеки, яка допоможе у випадку суперечок з недобросовісними партнерами та рейдерами, захистить від бюрократичного тиску та свавілля.
  • Ви увійдете в атмосферу соціально відповідального бізнесу, зможете усвідомити необхідність позитивного впливу вашої компанії на суспільство та навколишнє середовище.